Критерії відбору «провідних юристів» з атаки на міжнародний арбітраж України

Продовжуємо наше журналістське розслідування діяльності, м’яко кажучи, дивної «робочої групи» при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі з «опрацювання функціонування» Міжнародного комерційного арбітражногго суду при Торгово-промисловій палаті. Нагадаємо, поки що групи, закритої від громадськості, а головне – поза участю представників самого МКАСу навіть в особі його голови Миколи Селивона. Чимало вже минуло часу від журналістського запиту безпосередньо до першого заступника міністра пані Юлії Ковалів, якій ми поставили досить важкі для неї запитання і з якими ознайомили читачів в попередньому матеріалі. Відповідь, що називається, готують в стінах вищеназваного міністерства. Чи покличуть нас на живе інтерв’ю чи ми отримаємо відповідь у письмовій формі, покаже час.

Та поки суд та діло, громадськість в особі ЗМІ зацікавилася ще одним дивним нюансом «прогресивного реформування» МКАСу.

«Провідні» фахівці-юристи Сліпачук і Назарова – найкращі в Україні?

А зацікавилися ми ось чим. Як пам’ятають читачі, у відповідь на свій запит щодо складу «робочої групи» наші колеги з інформаційного агентства однієї з юридичних компаній отримали від пані Ковалів не конкретні прізвища її членів та їхні координати, а такі собі захоплені міркування щодо професійних якостей оцих невідомих членів. Цитуємо:

 

«До складу робочої групи увійшли як представники органів державної влади, так і провідні фахівці-юристи, які мають досвід роботи у міжнародномуарбітражі в ролі арбітрів або представляли клієнтів у справах, які розглядалися міжнародними арбітражними судами у Лондоні, стокгольмі, Відні тощо».

 

Спробуємо зараз на одну лише хвилинку забути той факт, що взагалі-то Мінекономіки явно зайнялося, м’яко кажучи, не зовсім своєю справою. Та ще й всупереч  власній же гарній ідеї створення суду з вирішення інвестиційних спорів у доповнення до МКАСу, що її було викладено в програмі міністерства «Шлях до процвітання». Уявимо собі, що якась там кардинальна реформа саме МКАСу при ТПП – це найнагальніша державна потреба, яку мерщій має вірішити Мінекономіки. В такому разі, зважаючи на виключну важливість цієї проблеми для підняття українського міжнародного арбітражу на небачений досі рівень, до її вирішення міністерство мало б залучити не просто «представників державної влади» і не просто «провідних фахівців-юристів» з досівідом в міжнародному арбітражі, а найкращих в усій Україні таких фахівців, одностайно визнаними найкращими всіма міжнародними інституціями та рейтингами. Але ж, даруйте, йдеться лише про «провідних фахівців» з досвідом роботи. А «провідні» аж ніяк не означає «найкращі».

То, може, в Мінекономіки, коли йшлося про «провідних» спеціалістів, й мали на увазі саме «найкращих», усіма визнаних такими? Незважаючи на те, що Мінекономіки поки що не розсекретило повний склад робочої групи, якраз оці «провідні» фахівці з міжнародного арбітражу нам наразі добре відомі. Їх усього двоє – оті самі партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко» Тетяна Сліпачук та партнер юрфірми «Енгард» Ірина Назарова.

А й справді, як подивитися на послужний список обох чарівних дам, то, на перший погляд, може видатися, що кращих за них майстрів міжнродного арбітражу в Україні днем з вогнем не знайдеш. Так, наприклад, на сайті Української арбітражної асоціації, що її очолює сама Сліпачук, йдеться таки про супервизнаного ескперта у сфері міжнародного арбітражу. Пані Тетяна брала участь у 70-ти арбітражах у понад 10 іноземних юрисдикціях. В якості арбітра розглянула понад 100 міжнародних арбітражних спорів. Їй присвоєна найвища категорія у кваліфікації міжнародних арбітрів Королівського інституту арбітрів Великої Британії. Сліпачук включена до списків арбітрів понад 10 провідних арбітражних центрів світу.

І вона таки нібито «кращий юрист у сфері міжнародного арбітражу» згідно з одним з рейтингів та «рекомендована серед кращих юристів в Україні всіма провідними міжнародними рейтингами».

Регалії пані Назарової хоч і скромніші, але теж вражають. Кілька років партнер фірми «Енгард» була радником Голови Фонду держмайна України. Вона є членом Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати (ICC). «Її досвід і репутація в сфері вирішення спорів визнані багатьма міжнародними юридичними довідниками». Ірина є членом Шведської та Австрійської арбітражних асоціацій та членом Міжнародної консультаційної ради Віденського міжнародного арбітражного центру.

Ні, ми ні в якому разі не беремо під сумнів усі ці досягнення шановних дам. Втім, будь-якого глибокого знавця справи усі вони, разом узяті, аж ніяк не переконують, що пані Назарова та пані Сліпачук найкращі в Україні. В кращому випадку, скаже незалежний експерт, вони серед досвідчених. Міжнародні інституції у галузі арбітражу, звичайно, залучають не обов’язково найкращих серед найталановитіших, а й просто досвідчених та гарних. До того ж, усі ці досягення, не забуваймо, викладені на відповідних сайтах організацій, що їх очолююють самі Сліпачук та Назарова.

А між тим, якої ж думки про вищеназваних осіб незалежні джерела?

Отож, поставимо питаня, що називається, руба. Чи справді пані Сліпачук та пані Назарова є найкращими в Україні спеціалістами з найвищим досвідом у галузі міжнародного арбітражу й це одностайно визнано у світі?

Для отримання відповіді на це питання ми офіційно звернулися до кількох громадських об’єднань юристів, зокрема, адвокатів, а також до Київської міської кваліфікаційно- дисциплінароної комісії адвокатури та аналогічної комісії Київщини, які свого часу видали посвідчення на право зайняття адвокатською діяльністю відповідно пані Сліпачук та пані Назаровій.

 

Google не збреше

Щоб отримати бодай якусь відповідь від обраних нами структур, довелося витратити чимало нервів, часу та дипломатії. Це лише в Законі «Про друковані засоби масової інформації» сказано, що журналіст має право відвідувати будь-які організації та бути прийнятим їхніми посадовими особами. Насправді усе відбувається по-іншому. Але про це пізніше.

Як би там не було, а одною з перших ми отримали відповідь від Асоціації правників України. Ще до її отримання було зрозуміло, що в цьому об’єднанні обох наших дам добре знають: адже пані Назарова в Асоціації правників очолює Комітет з альтернативних вирішень спорів.

А ось і відповідь:

 

«Асоціація правників України отримала Ваш запит та повідомляє наступне:

Згадані нами юристи нам відомі.

Асоціація правників України не проводить рейтингування юристів України і тому не може надати відповідь на Ваше запитання.

Для отримання зазанченої інформації рекомендуємо Вам звернутися до авторитетних, міжнародних рейтингів юридичного ринку».

 

Ось поки на цьому й зупинимося, оскільки ми вирішили таки скористатися цією порадою шановного об’єднання. Тим більш, що в наш час до послуг представника ЗМІ найрізноманітніші пошукові системи в Інтернеті. Треба лише правильно скласти запит, наприклад, «найкращі арбітражні судді України за міжнародними рейтингами». І будьте впевнені, що справді найкращих ми побачимо у перших же результатах.

На превеликий жаль, дива не сталося. Серед найперших результатів, що їх видала пошукова система Google, фігурували аж ніяк не юридична фірма «Саєнко Харенко», партнером якої є Сліпачук, і не фірма «Енгард» на чолі з Назаровою, а зовсім іншу юридичні установи.

Так, наприклад, «щорічний рейтинг «Ukrainian Low Firms 2015. A Handbook for Foregn Clients видавництва «Юридична практика» вкотре рекомендує ЮБ «Єгоров, Путінський, Афанасьев і партнери Україна» серед лідерів ринку юридичних послуг. За результатами авторитетного дослідження юридичного ринку ЕПАП Україна увійшло до числа найкращих юридичних фірм у сферах міжнародного арбітражу, міжнародної торгівлі, медіа права та індустрії розваг». (http://www.epap.ua/ukr/news/view/yub-egorov-puginskii-afanasiev-i-partnery-ukraina-25682).

А приміром, «нещодавно опубліковані юридичні довідники Chambers Global 2012 і Chambers Europe 2012 рекомендують Олексія Філатова («Василь Кисіль і партнери» ‑ Авт.) як провідного українського спеціаліста в галузях вирішення спорів та інтелектуальної власності». До речі, пан Філатов, якщо вже йдеться про міжнародний арбітраж, є членом Європейської Ради «Користувачів» Лондонського Міжнародного Третейського суду (LCIA). (http://old.kisilandpartners.com/ukr/partners/4/).

І ось так виходить, як би ми не змінювали ключові слова запиту. Жоден з них так і не видав нам пані Сліпачук та пані Назарову як якихось «номерів 1» у галузі міжнародного арбітражу в Україні. Отож, і спитаймо себе: а чому ж для Мінекономіки саме ці особи виявилися такими?

 

Де знають і де не знають Сліпачук та Назарову

wsxА тепер можна повернутися й до коментарів представників громадських об’єднань українських юристів. Може, хоч в якомусь з них назвуть Сліпачук та Назарову найкращими? Та ось судіть самі.

edcНаприклад, про пані Сліпачук ми питали в Раді адвокатів міста Києва. Адже саме діюча при ній Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури видала Тетяні в 2007 році ордер про право на зайняття адвокатською діяльністю. І відповідь нам майже співпала з тою, що ми вже наводили:

 

Ми не уповноважені надавати оціночні коментарі щодо діяльності адвоката, ‑ повідомили в столичній адвокатській раді. – Ми лише організуємо та супроводжуємо діяльність того чи іншого адвоката, видаємо свідоцтва та ордери на право займатися адвокатською діяльністю. А надавати оцінку його фаховому рівню, тут, пробачте, існують інші джерела – рейтинги, преса, громадська думка…

 
В Раді адвокатів Київської області, обласна КДКА якої видала ордер в далекому 2002 році пані Назаровій, прямо здивувалися, ну, хто, мовляв, взагалі може дати таку оцінку діяльності конкретного адвоката? Проте, наша дипломатія дала плоди, й на телефонний зв’язок з журналістом вийшов сам голова Ради адвокатів Київщини Петро Бойко. Його коментар щодо Ірини Назарової був позитивним:

 

З пані Назаровою я уперше зустрівся в Міжнародному арбітражному суді в Лондоні, ‑ повідомив нам Петро Анатолійович. – Ні до того, ні після того я з нею не спілкувався. А в Лондоні вона була моїм опонентом, експертом протилежної сторони. Але враження від неї в мене позитивне, це розумна жінка. Їй ставили складні питання, але вона на них професійно відповідала. Ну, в цілому склала позитивний імідж українському праву.

 

Що, додамо від себе, аж ніяк не може бути підставою для Мінекономіки вводити саме пані Назарову до складу Робочої групи з реформування МКАСу.

Але йдемо далі. Найбільше довелося витратити дипломатії в Національній асоціації адвокатів України. Спочатку нам просто не хотіли нічого коментувати, тому що, мовляв, «ми надаємо коментарі лише офіційно зареєстрованому запиту, а таким не може бути, за нашими правилами, документ у форматі Word”. А відтак, шановний журналісте, відскануйте запит, поставте підпис й таке інше. Тут вже довелося нагадати шановним юристам отой самий Закон України «Про друковані засоби масової інформації». Це, зрештою, звелося до екскурсу до історії створення в Україні Держреєстру адвокатів та констатаціїї факту, що відомості про адвокатів Сліпачук та Назарову в Держреєстрі присутні. А щодо коментаря з приводу їхнього рівня, вибачайте, не уповноважені…

І, нарешті, найбільше вразила відповідь Союзу юристів України:

 

Ми зв’язалися з деякими членами Центральної Ради, нашого керівного органу, ‑ повідомили в Союзі. – Ті, в кого ми питали, на жаль, взагалі не знають таких юристів. Підкреслюємо, не знають ті члени Ради, в кого питали, а, може, інші й знають…

 

Ось такі відповіді, разом узяті, й свідчать переконливо, що ні пані Сліпачук, ні пані Назарова, хоч і гарні юристи, але аж ніяк не найкращі серед найкращих. Бо якби вони такими були, то (елементарна психологія!) в усіх організаціях нам би це аргументовано та захоплююче довели.

Справа, мабуть, не в тому, що пані Сліпачук та Назарова погані фахівці. А в тому, що часто регалії спричиняють до «зоряної хвороби» й жагучого бажання все вищих посад. І тоді в жертву приносяться, звичайно ж, державні інтереси.

А відтак, питання адресується все тому ж Мінекономіки й конкретно – першому заступнику міністра пані Ковалів – які ж то були критерії відбору «провідних юристів», назвемо речі своїми іменами – у «добрій» справі атаки на найповажніший третейський суд України?

 

Георгій КАРПОВ.